Я знов про Карпати слова підбираю
І серце моє на вершині відкрите
З козацьких доріг до карпатського краю
Мені ти ще ближче, розвиднений світе
Я тут лише вдома і думку лелію
Що гори для мене — то вічні підпори
Забуду на мить про людську веремію
І мужність душі вже ніхто не поборе!
Звіку нам судилась Україна
Вічний плин Славутича-Дніпра
І Карпат усміхнена гостина
Та степів таврійських сивина!
Ми з попелу долі не раз воскресали
І бачили сонце в прийдешній зорі
Нас бурі під небом не раз колисали
Та ми живемо на славетній землі
Живемо безсмертям твоїм, Україно
І радісний промінь несемо у очах
До тебе нестримно серця наші линуть
До тебе, Вкраїно моя!
Звіку нам судилась Україна (Україна)
Вічний плин Славутича-Дніпра (Дніпра)
І Карпат усміхнена гостина
Та степів (та степів) таврійських сивина!
Звіку нам судилась Україна (Україна)
Вічний плин Славутича-Дніпра (Дніпра)
І Карпат усміхнена гостина
Та степів (та степів) таврійських сивина!
Україна
