Туман яром

Туман яром, туман долиною,

За туманом нічого не видно,

Тільки видно дуба зеленого,

Під тим дубом криниця стояла,

В тій криниці дівка воду брала,

Та й пустила золоте відерце,

Засмутила козакові серце.

"Ой хто ж мені відерце дістане,

Той зі мною на рушничок стане".

Обізвався козаченько з гаю:

"Ой я ж тобі відерце дістану,

Та й з тобою на рушничок стану,

Хай виплива туман на долину,

Якщо доля, заберу дівчину