Ой, устану ранесенько

Ой, устану я ранесенько, вмию личко білесенько. Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло. Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло. Ой, пішла я та й по сіно, в мене личко зрум'яніло. Ой, чи брала, чи не брала - Василечка повстрічала. Ой, чи брала, чи не брала - Василечка повстрічала. Василечку, серце моє, нав'яж сіна в'язок з двоє. Він у в'язки нав'язує, та й до мене підморгує. Він у в'язки нав'язує, та й до мене підморгує. Каже: "Дівка чепурненька, сама станом ще й рівненька. Ось цю в'язку дов'язую, обніму та й поцілую! Ось цю в'язку дов'язую, обніму та й поцілую!" "Личко не дам цілувати - віднеси сіно до хати. А як любиш, не жартуєш - біля хати поцілуєш. А як любиш, не жартуєш - біля хати поцілуєш. " До роботи він береться, несе сіно - спина гнеться. Сіно несе, помагає, хай вже сватів засилає. Сіно несе, помагає, хай вже сватів засилає. Ой, устану я ранесенько, вмию личко білесенько. Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло. Ще й сонечко не зійшло - в мене личко розцвіло.