Країна скрутних часів

Ми будували плани. Ми пізнавали світ

Тікали від себе самих на захід чи на схід

Через синці і садна отримували досвід

Поки не осягнули, що набігалися вдосталь

Здивовано дивились навкруги і розуміли

Що зовсім ми не так і зовсім не того хотіли

За кожним новим кроком ввижалась перемога

Манила кожен раз далеко - нова дорога

Збивали свої ноги лізли що є сили далі

Та тільки інші, а не ми були на пʼєдесталі

А з часом відчувати починаєш тільки втому

І дуже хочеться щоб хтось чекав тебе удома

На крок вперед ішли на пів життя ішли назад

Крутились дзиґою не рахували своїх втрат

Та світ навколо якось стрімко помарнів і зблід

І зрозуміли ми тоді що повертатись слід

В місто сумних очей

В країну скрутних часів

Ми розуміли що усе тече і все минає

І розлетиться врешті решт по світу наша зграя

На згадку залишаться тільки спогади і розпач

І більше ми не хижаки, скоріше просто здобич

Та все одно носило нас попутним теплим вітром

І кожен раз чекали що наступить врешті літо

І кожен раз долали знов ми нові перепони

Та забували все ж про тих хто нас чекає вдома

Перегорнуть сторінку щоб почати новий день

Щоб зупинитися і не співать сумних пісень

Були ми справжніми чи ні насправді невідомо

Та повертатись слід завжди до свого дому

В місто сумних очей

В країну скрутних часів