Ніби Ножем Відкрилось Горло — Та Не Даремно

Ніби ножем відкрилось горло Та не даремно Червоне по стінах, по венах чорне В очах так темно Головою об стіни, головою об стіл Не залишай мене у хворому сні Головою об стіни, головою об стіл Не залишай мене Як квітка біла крізь чорний сніг Пробилася куля в череп Я вже не бачитиму уві сні Твоє обличчя. Мене не клич Мій човен знайде свій берег Губи знайдуть свій келих Час дає всякому соку вино Я не чекаю, мені все одно Час дає всякому соку вино Я не чекаю, мені все одно Ніби ножем відкрилось горло Та не даремно Червоне по стінах, по венах чорне В очах так темно Ізсередини ізсохша тінь вилізає Не вмикай світло, мене не видно, ніхто не знає Маятник в голові Нарощує амплітуду Нарешті весна в крові Нарешті тебе забуду Ніколи ще в очах не було так темно Я забув твоє обличчя та не даремно Ніколи ще в очах не було так темно Я забув твоє обличчя та не даремно Ніколи ще в очах не було так темно Я забув твоє обличчя та не даремно Ніколи ще в очах не було так темно Я забув твоє обличчя та не даремно