Корабель любовi

Ковтаю сльози пiд нiчним дощем

У мокрий плащ закутана душа

Ти йдеш чужий - на серцi лютий щем

Бо втримати тебе не можу я

Так безнадийно у цю довгу мить

Розжала руки стомленi своi iбезутиино дощ ридав

До iншоi ти вiдпливав

На кораблi любовi вже не мiй

Звльняю шлях, коханий мiй, пливи

Пливи тепер до iнших берегiв

Чим кращi тi спокусливi вогнi?

Невже блакитне небо там узрiв?

Невже настльки манять тi свiти

Що в час розлуки не помiтив ти

Як безутишно дощ ридав

До iншоi ти вiдпливав

На кораблi любовi вже не мйй