врешті-решт

Врешті-решт

Я просто череп

Тож не ставлюсь

До себе серйозно

Врешті-решт

Життя кине жереб

Я люблю тебе

І травневі грози

Я думав відчути, стати мистецтвом

Але мусив також ходити на ринок

Хотів їбатись як в фільмах французських

Та сцяв підійти і дивився зі спини

Як огидні тіпи з огидними пальцями

Підходять до тебе, ви сідаєте в таксу

Я не хочу навіть уявляти що далі

Нутрощі вкриті титановим панцирем

Думав забути, пірнути в рутину

Точка респауну кінцеві зупинки

Замість готувати разом напівголі

Застигла квартира, кулінарія

Бездушні сніги, повітря й тривоги

Новий внутрішній орган - сталевий кокон

Із силою батька, турботою мати

Він охороняє мій внутрішній спокій

Врешті-решт

Я просто череп

Тож не ставлюсь

До себе серйозно

Врешті-решт

Життя кине жереб

Я люблю тебе

І травневі грози

День бабака в діджитальній петлі

Я у аскезі, та ти мій чіт міл

Іван дорн співав тобі про бігуді

Потім бачить авто, сів і згорів

Занижена талія, шубка кроп

Бентежать сни молодого баріста

Поставив тобі пару лайків в інсті

Та в очі при зустрічі не дивився

Врешті-решт

Я просто череп

Тож не ставлюсь

До себе серйозно

Врешті-решт

Життя кине жереб

Я люблю тебе

І травневі грози