Сонце

Віриш не віриш

Я граю з вогнем

Щоб день не згасав

І не залишив мене сам на сам

Я знаю цей ризик

Я багато палав

І з плоті і крові

Я зробив останній запал

Бо ти там, чекаєш, і маєш, надію

Але що побачиш

Я лише тінь, у вогнях

І метр за метр

Я знову палю

Своє тіло

Я точно до тебе дійду

Я, все що я міг

Я віддав

Хіба що, я серце, залишив для нас

Я, все що не міг

Я віддав

Бо сенс свій, побачив, у твоїх вогнях

Їх я знову побачу

Я тримаю свій курс

І додому гадаю

Вже ніколи не повернусь

Вони вже так близько

І я не втрачу момент

Я ж завжди так мріяв

Що наступить цей день

Що ти там, чекаєш, і маєш надію

Але що побачив

Що ти всім однаково грієш

І кожен твій вечір

Я, вже не зітру

І нікуди

Далеко, я, вже не втечу

Помилки на помилках будують мій світ

Вже забув про що мова

Чи я увісні?

Не забуду ніколи, всі ночі сумні

Чи знайду сили далі, йти по пітьмі?

І невдовзі доброта захоче втекти

Чи я маю хоч змогу, хоча б пару слів

Сказати, що колись я був не таким

Що був вартий колись твоїх декілька слів

Що був вартий твоїх кольорів у житті

Що ховав щоразу у себе в пітьмі

Відчуваю твій натиск

Невже це кінець

Тягну стрілки назад, повернути б цей день

Я, все що я міг, я віддав

І сам же погаснув у твоїх вогнях

У твоїх, у твоїх, у твоїх

У твоїх, у твоїх, у твоїх

У твоїх вогнях