Чорний

Для всіх поморочених, скептичних і непростих

Хто вірить, що історія скінчилась в дев’яностих,

Хто думає, що далі розуміє що до чого:

Ми зараз вам розкажемо історію про Чорного

Чорний знався на спідах та ацетоні

Він був першим пушером на мікрорайоні

Всі знали – він ніколи і ні з ким не ворогує.

Про нього й говорили – це Чорний із Чугуєва.

Чорний – прокляття мінтів та есбеушників.

Чорний випалював вени петеушників.

Чорний їх затягував до вічного і чортового.

Навіть сатана затарювався в Чорного

Чорний не знав утоми і знемоги.

За Чорним полювали активісти й педагоги.

Обшукували нори, притони і підвали.

Приходили до Чорного і колядували:

Чорний, Чорний, де наші діти?

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.

Іди ти, Чорний, чорним потойбіччям,

Відчай ховай за поміченим обличчям.

Горіти тобі, Чорний, у пеклі довіку,

В пеклі тобі, Чорний, чалитись без ліку.

Це кличуть убиті тобою наші діти.

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.

Кінець двохтисячних, криза та інфляція.

Бізнес вимагає нев’їбенних іновацій.

Ось вона специфіка місцевої екзотики –

Хороші бабки за дешеві наркотики.

Місто вже два місяці мучиться від спеки.

І хтось повідомляє органи безпеки.

З харківської траси накочується курява –

Їдуть слідаки до города Чугуєва.

А в городі Чугуєві все незрозуміло.

Шнягу у Чугуєві приховують уміло.

Можеш пробивати, можеш бикувати,

Але спробуй без Чорного нарити опіати.

Качають слідаки місцеву агентуру.

Вивчають слідаки молодіжну субкультуру.

Бухають слідаки серед бару кічового.

Зітхають слідаки і проклинають Чорного:

Чорний, Чорний, де наші діти?

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.

Іди ти, Чорний, чорним потойбіччям,

Відчай ховай за поміченим обличчям.

Горіти тобі, Чорний, у пеклі довіку,

В пеклі тобі, Чорний, чалитись без ліку.

Це кличуть убиті тобою наші діти.

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.

Ми все бачимо, ми всі тут чергуємо.

Ніхто не заплаче за Чорним із Чугуєва.

Ми все бачимо, ми всі тут чергуємо.

Ніхто не заплаче за Чорним із Чугуєва.

Ми все бачимо, ми всі тут чергуємо.

Ніхто не заплаче за Чорним із Чугуєва.

Ми все бачимо, ми всі тут чергуємо.

Ніхто не заплаче за Чорним із Чугуєва.

Сонце, мов риба під зимовими туманами.

Діти свободи виростають наркоманами.

Діти виростають, викуповуючи щастя.

Чорний дарував їм радість і причастя.

Скінчилося тим, що якісь невідомі

Повісили його у власному домі.

Довго чорного вішали, довго втішалися,

Хтось відвалював, решта залишалися.

Решта залишалися, решта говорили,

Чорні прокляття, мов поранені горили

Слухалися ритму вбивчого качового

Плювалися словами у повішеного Чорного:

Чорний, Чорний, де наші діти?

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.

Іди ти, Чорний, чорним потойбіччям,

Відчай ховай за поміченим обличчям.

Горіти тобі, Чорний, у пеклі довіку,

В пеклі тобі, Чорний, чалитись без ліку.

Це кличуть убиті тобою наші діти.

Тобі пощастило – ти не будеш сидіти.