А роки летять

Вже за обрій сонце сідає

Відпливає у минуле день

При долині жде, мене чекає

Чисте джерело моїх пісень

Пригадався знов вишневий сад

Рідна хата близька і далека

Де мене багато літ назад

Залишив моїм батькам лелека

А роки летять, наче коні воронії

А роки біжать, і нема зупину їм

Їх уже назад повернути не зумію

І дитинства сад, і весну батькам своїм

Пригорнутися б до маминого серця

Щоб не знати у житті біди

З рідних рук напитись, як з відерця

Чистої криничної води

Поверніться, юні літа

Залічіть душі болючі рани

Понесіть в квітучії жита

До мого дитинства, до мами

А роки летять, наче коні воронії

А роки біжать, і нема зупину їм

Їх уже назад повернути не зумію

І дитинства сад, і весну батькам

А роки летять, наче коні воронії

А роки біжать, і нема зупину їм

Їх уже назад повернути не зумію

І дитинства сад, і весну батькам своїм