Моя Україна

Ще не вмерла, но і не жила моя Україна.

Добрі люди постарались...

Душу вклали, Волю вкрали.

І не дочекалась мати сина.

І не дочекалась.

Сніг не падав - пожалів,

Плакав грудень, січень, лютий.

Потім ще багато днів.

Я не їв, не спав, но пив.

Я їх всіх простив та не міг забути.

Я їх всіх простив! #ЗвучанняДумок

Розкажи лісам Карпат, скільки їм лишилось жити.

Ти, людина, їхній кат, ти чому такий сердитий?

В тебе ж вдома квітне сад!

В тебе вдома квітне сад...

Злився ти з тими лісами, полетів все далі й вище

Втома й сльози його мами.

А там, в полі вітер свище...

Ще не вмерла, но і не жила

Моя Україна...