Три слова

Хтозна-де, хтозна-коли Вона літала, а він писав вірші Вірші про неї, в яких всього лиш три Всього три слова, писав від щастя і журби Серед сміття вродливих тіл, поміж безкрайніх сторіз У каруселі ці слова тонули, наче в морі Вмить забувала їх вона, кружляючи в нірвані А він писав-писав, щоб знов з'явитись на екрані І побачить вона ці три слова Усміхнеться і скаже: "Я готова За тобою піти хоч на небо! Хоч на край землі, хоч на край землі Хоч на край землі, якщо треба" Хтозна-як, хтозна-куди Вона зникала, а він шукав сліди Шукав в мережах, по темних закутках Куди впускають лише по золотих картках Та все ж писав він ті слова, в яких всього три ноти Акорд мінориний так звучав, що плакали фаготи Але між ними вже ніколи не зітруться грані А він все пише й пише, щоб знов з'явитись на екрані І побачить вона ці три слова Усміхнеться і скаже: "Я готова За тобою піти хоч на небо! Хоч на край землі, хоч на край землі Хоч на край землі, якщо треба" І побачить вона ці три слова Усміхнеться і скаже: "Я готова За тобою піти хоч на небо! Хоч на край землі, хоч на край землі Хоч на край землі, якщо треба" Хтозна-де, хтозна-коли Вона літала, а він шукав сліди