가사
Товпляться на вокзалі ешелони:
Замріяно, спокійно, ніби сплять,
Стоять солдати тихо на пероні,
Наче дерева необірвані стоять.
Нема до них нікому уже діла,
Із літом закінчився їх комфорт.
Життя спинилось, як рука невміла
Пейзаж перетворила в натюрморт.
Коли усі навколо засинають
Чи губляться у темряві ночей,
Лиш яблука із дерева злітають
І котяться, мов голови з плечей.
Written by: Юрій Бондарчук