Мольфар

Йшов мольфар по полю бою Сипав сльозами, як сіллю А на полі вбиті вої та вугілля Брав мольфар в долоні землю Шепотів землі: я мушу Видував у попіл темний свою душу Нене, нене, земле моя Сил додам мольфара жертві Ну на що тобі герої мертві? Та мовчить земля в долонях Вкрита сльозами, як сіллю І мольфар у полі стогне від безсилля В очереті вої стигнуть Кожний мов зове до себе Став між ним на коліна, очі в небо Не карай мольфара, Боже Це твої полеглі діти Я ж не ти і все, що можу - хоронити Плаче, наче вітер, мольфар В шинку гуляє трунар - це война! Не сумуй, козаче мольфар Ми піднялись вище хмар, щойно! Плаче, наче вітер, мольфар В шинку гуляє трунар - це война! Не сумуй, козаче мольфар Ми піднялись вище хмар, щойно! Вкрила в полі земля воїв А мольфар, сухий від спеки Обертає чорну зброю на лелеки Б'юсь об небо, наче в дах я Боже, поможи, благаю! Відпусти їм все, як птах я відпускаю! Все, що скажеш, все, що треба Я віддам за їхні крила А лелек нема у небі - полетіли Плаче, наче вітер, мольфар В шинку гуляє трунар - це война! Не сумуй, козаче мольфар Ми піднялись вище хмар, щойно! Плаче, наче вітер, мольфар В шинку гуляє трунар - це война! Не сумуй, козаче мольфар Ми піднялись вище хмар, щойно! Йшов мольфар по полю бою Сипав сльозами, як сіллю А на полі вбиті вої та вугілля