가사
Поле, моє поле…Жито, моє жито…
А на тому полі спить юнак убитий.
А над ним чарівне сонечко гаряче,
А над ним надривно жайворонок плаче.
У траві зеленій він лежить не диха
До своєї неньки із війни він їхав.
До своєї хати їхав крізь тумани
Їхав, щоб обняти посивілу маму.
Їхав крізь тумани із війни додому
Раптом постріл грянув - він упав додолу.
Наче грім той постріл раптом в полі грянув
І знайшов він постіль у траві багряній.
Він лежить кудлатий чий то син єдиний,
Обнявши як матір землю України…
Поле, моє поле…Жито, моє жито…
А йому б ще довго жити б ще й жити….
Written by: Ніколо Петраш, Юрій Рибчинський
