Осінь

Линуть пісні з уст захмелілих І ріки вина невпинно течуть І наші серця палкі наче світло Непевного осіннього дня Непевного осіннього дня Приносять лахмітники Нам нові обличчя І зодягають на нас чиїсь імена Непевного осіннього дня Непевного осіннього дня І до оселі плачу сходяться ті Серця яких чорні і смутні Наче ніч після Непевного осіннього дня Плачуть з нами за великим столом Поштарі та купці І тіні безликі Непевного осіннього дня Непевного осіннього дня І старці і матроси І душі усіх тих Хто життя своє обірвав І потопельники лиш Не плачуть між нами І не куштують вина Непевного осіннього дня