О небо напитися дай

В хвилину біди серце в розпачу карається

І хто зрозуміє страждань глибину

Та тільки в біді серце молиться,кається

Жадає душею небес далину

О небо напитися дай води кришталевого

До тебе достукатись хочу

В хвилину біди

О Боже встели мою стежку квітками травневими

І поруч зі мною Спаситель іди

Бажає росою душа моя вчитися

Щоб в ній залишилась твоя благодать

До Тебе Господь як дитя прихилитися

І що наболвло Тобі розказати

Нам небо стає дорогим коли плачеится

Бо небо плекає надію живу

Бо в небі ио скоро з Ісусом побачимось

А він обітре всяку гірку сльозу