Я не знаю

Я не знаю, що робити, я не знаю, що казати

Де знайти чарівні квіти, щоб тобі подарувати

Щоб тебе причарувати на секунду, на хвилину

Бо таких, як я, багато, а така, як ти, єдина

Кожен випадковий погляд зачіпає дивні струни

Коли я з тобою поряд, тіло пробиває струмом

Шепочу слова кохання, ледве чутно, тихо-тихо

Адже ти мої зізнання все одно зустрінеш сміхом

Але мов солодкий гріх — твої губи, твої очі

Залишитися без них я не можу і не хочу

Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю

Що знаходжу, що втрачаю — я не знаю, я не знаю

Захлинаючись у хвилях твого збудливого сміху

Поринаю в божевілля і шукаю в ньому втіху

Сподіваюсь на відлигу, це для мене надважливо

Бо пробити твою кригу неможливо, неможливо

Адже мов солодкий гріх — твої губи, твої очі

Залишитися без них я не можу і не хочу

Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю

Що знаходжу, що втрачаю — я не знаю, я не знаю

Але мов солодкий гріх — твої губи, твої очі

Залишитися без них я не можу і не хочу

Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю

Що знаходжу, що втрачаю — я не знаю, я не знаю

Я не знаю, що робити, я не знаю, що казати