Пісня землероба

Буяє на дворі весна

Чарівно співають журавлі

Прокинулась в мене здавна

Велика любов до землі

Я здибав нацьйональне зерно

Все є тепер для виросту плодів

Я посаджу таке дерево! –

З плодами синьо-жовтих кольорів

Але то справа дуже непроста –

Земля моя – то глина та пісок

Без добрива нічого не росте

Хіба що будяковий колосок

Чи буде на землі родючий приріст?

Не довго я думав, бо йшов комуніст

Його закопав – тепер буде в ній

Свій перегній, свій перегній

Але я дечого не врахував

Хоч маю дуже якісне зерно

На чому посадив, те і дістав –

Вродило бо червоне знамено

Воно ж таке величне та красне!

То я його порізав на шматки

На добру згадку своєму народу

Шматки роздав, як носові хустки

Чи буде на землі родючий приріст?

Не довго я думав, бо йшов комуніст

Його закопав – тепер буде в ній

Свій перегній, свій перегній

Земля дарує радісне життя –

Доволі я вже добрива наклав

Мій краю, в тебе ясне майбуття!

Не досить ще я сил тобі віддав

Чи буде на землі родючій приріст?

Не довго я думав, бо йшов комуніст

Його закопав – тепер буде в ній

Свій перегній, свій перегній