Ти вибачиш мене?

А що як я скажу тобі тугу душі згасити

Що там де поруч хтось іде навічно знайдеш свої сили

А руки мої писали сумні пісні тобі лиш

Я дивився за обрій де сонце сідає та бачив лиш хмари темніш

А ніч нас більше не знайде,тобою невблаганна

Коли останній сніг зійде ти вибачиш мене хоч не повинна

Нам скажуть що юність пора відпускати бо єдина то правда

Її поглядом плавно провести та забути до завтра

Нехай всі підіймаються в гори десь між хвилями болю і темноти а ми все рахуємо зорі

А ніч нас більше не знайде тобою невблаганна

Коли вся липа зацвіте ти вибачиш мене хоч не повинна

Ми літаємо десь між світами

Ми ховаємо зорі у рюкзаки

Стань вітром

Пам’ятай мене вічно

Хай ніч нас більше не знайде тобою невблагананна

А ти не вибачиш мене

Не вибачиш мене

Бо не повинна