Вплив Бездіяльності

О, хай почнеться сеанс,

Та є певний нюанс.

О, дум тих гірких вода

Не рідка, а тверда.

Так приємно в самоті,

Коли сам ти біда.

За межами вакуумної клітки журба,

Вона не визволяє свого раба.

В німій бездіяльності схована душа,

Дні летять,

Щосекунди втілюють жах.

Сповільнена хвиля,

Сила безсилля,

Відсутня присутність життя в тих ослаблих очах.

Я сам себе у клітці маю,

Навіть іноді моргаю,

Без спокою себе залаю

До крові в сльозах.

Якби я помічав, мої роки летять!

А в тілі, що німіє, думки не мовчать.

І вплив бездіяльності скриє печаль,

Але це ненадовго, темна вуаль.