Золотава осінь

Осінній жовтий лист кружляє зверху вниз, мені наспівує пісні

Ти кажеш - не журись, я повернусь колись - не обіцяй цього мені

І марно не кажи, і не тривож душі, мені лишилися пісні

І знаєш ти сама, що йде до нас зима, і так далеко до весни

Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить

За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть

Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені - зупинись

І питає вітра, де так довго він баривсь?

І знову жовтий лист - від осені сюрприз - дарує усміх золотий

Кажу слова не ті, гублюсь на самоті, лиш на прощання погляд твій

І марно не кажи, і не тривож душі, мені лишилися пісні

Бо знаєш ти сама, що йде до нас зима і так далеко до весни

Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить

За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть

Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені - зупинись

І питає вітра, де так довго він баривсь?

Золотава осінь розпустила коси

Нам довелося, золотава осінь

Стати колоссям, золотава осінь

Її я досі так кохаю, осінь

Золотава осінь розпустила коси

Нам довелося, золотава осінь

Її я осінь так кохаю досі, осінь, осінь