Лелека 10.7

Сивими краплями стікає день,

Я йду додому.

Перед очима ніч, мені ще зовсім не знайома.

Дай обійняти тебе, хоч потай.

Я нікому не скажу

Відчуваю, день вже близько

Відчуваю, ніч недалеко

Твоя душа - то дивне місто,

А я лелека, я лелека

Не вперше нам випало жити у цьому світові,

Назавтра знову до тебе вернусь.

Ця подорож варта іще дороги розбитої.

Дай обійняти тебе. Дивися!

Я вже не плачу, я сміюсь!