СВЯТА

Зробила Милого мила зі скла та впустила Боліло Потім його притуляти до тіла Та хто болю уникає Той, хто фільтри вимикає Цілує, а тоді питає Бо, як полюбила, мила, більше не питай Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Впустила Милого мила, а інша вхопила Боліло До холодів, а тоді відпустило Зима так бо й працює Під сніг в платті й танцюєш Та й не питаєш, а цілуєш Бо, як полюбила, мила, більше не питай Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята Мила, мила! Мила, мила! Мила, мила! Мила, мила! Ой, питає мама: "Де так довго була?" (Мила, мила!) Ой, гуляла, мамо, вино біле пила (Мила, мила!) По дахах я бігала-а В небо з милим падала-а А на ранок плакала, бо була так мало мила! Ой, мамо, на свята Я не була свята Ой, мамо, на свята Я не була свята (Я-і-ай!) Ой, мамо, на свята Я не була свята (Я-і-ай!) Ой, мамо, на свята Я не була свята Мила, мила! Мила, мила! Мила, мила! Мила, мила!