В'ється по долині синя, наче небо
Річка, де кохана воду набирає
Ой, скажи, кохана, коли поберемось
Бо моє серденько за тобою крає
Чуєш, як співає яворова скрипка
Та й до рани мої, жалю додає
Не кажи, кохана, зиму зачекати
Бо моє серденько не витримає
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
Зацвіла у лузі червона калина
Нахилила віти низько до землі
Приміря на себе молода дівчина
Бо прийде до неї, хто кохає її
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
По долині річка, як блакитна стрічка
Що у далині зникає
А кохане серце, як повне відерце
Що від щастя так співає!
