Пісня

Іноді так буває

Людина людину безглуздо втрачає

І може не пізно ще щось міняти

Та сили немає навіть кивати

День вирішальний стою на порозі

Вже квіти зав‘яли, а в голові осінь

Хвилина мовчання, а далі заносить

У марево темряви збулися прогнози

Я присвятив тобі пісню як і обіцяв

Мелодія сумна пронизливі слова

Якби я міг щось змінити мав хоч один шанс

Я б ним скористався та його нема

Хвилини тягнуться довго довго

Я на глибні, тяжкі вдохи

Голова крутиться, лодоні потіють

Забутись і слухать це те що я вмію

Я так втомився дивитись у очі пусті та холодні забути не зможу

Цей вистріл емоцій мені не підвладний

Я не розумію що буде далі

Ховаю свій погляд відхожу у бік

В кімнаті так холодно а в серці лід

В голові пасмурно, це тяжка мить

Дай мені знак, щоби я не зомлів

Я відчуваю що одів маску

Справжніх емоцій тут немає

Може я міг би щось сказати

Та чи це зможе щось поміняти

Скількі слів в голові та я вибрав мовчати

В середині емоції наносять рани

Температура піднімається

Мозок відволіктись старається

Я не розумію де правда

Завжди гублюсь

( в пошуках справжніх )

Усі думки про твою спальню

Та тількі час загоїть рани

Я присвятив тобі пісню як і обіцяв

Мелодія сумна пронизливі слова

Якби я міг щось змінити мав хоч один шанс

Я б ним скористався та його нема

Я присвятив тобі пісню як і обіцяв

Мелодія сумна пронизливі слова

Якби я міг щось змінити мав хоч один шанс

Я б ним скористався та його нема