Винні

А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? Коли світло ліхтарів погасне Білий сніг вже те тане в вікні Умудрились попасти у пастку Як же не вчасно - ми винні самі Довгі дороги внікуди Знайомий стогін, ой люди Її тонкий стан! Мій коханий капкан! І знову до неї тягне, як аркан Коли ми вдвох, все сіре отримує колір Для тебе я точно не той З ким і в радості, й в горі! А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? Але обіцянки твої пусті Став столом допитів сімейний стіл Скільки б не писав я тобі листів Знову тріщини на мості Загубився між віршів і проз Заблукав на 40 років в пустелі із гроз Спитати би у бога, який в нього прогноз На якому повороті мій молоковоз Коли ми удвох Все сіре отримало колір І спитай чи я точно не той З ким і в радості, й в горі! А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? А ми Так боялися тої зими Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні? (А в чому ми винні?) (Ні в чому, ні в чому, ні в чому) (А в чому ми винні?) (Ні в чому, ні в чому, ні в чому) (А в чому ми винні?) (Ні в чому, ні в чому, ні в чому) (А в чому ми винні)