горілочка наша великомучениця

Горілочка наша, великомучениця,

Ой які ж ти муки переносила,

Через мідні труби ти переходила.

Як ми тебе, горілочко, та й нап\'ємося,

Через тебе, горілочко, та й поб\'ємося.

Сядемо та й помиримося.

Наварила наша мати вареничків.

Як стали ми тії варенички їсти,

Стали очі у нас на лоб лізти.

Ми за тії варенички да в помийницю,

А нас мати рогачиком да в потилицю.

Горілочка наша, сивуха, сивуха,

Ой яка ж ти чепуха, чепуха.

А ти совісті не маєш,

Де калюжа, там валяєш.

Варенички наші, великомученикі,

Сиром боки понапихані.

Сиром боки понапихані,

Маслом очі позаливані.

Отче наш, да вип\'єм по стопарику, да по другому.

Да проснемося пуд забором,

Да утром похмелімся.

Не прийми за п\'янство, прийми за лікарство.

Ми не п\'йом, батюшка, а лєчімся.

І не через дєнь, а каждий дєнь,

І не по чайній ложці, а по чайному стакану,

І да пролльоться влага черевоугодная,

І по всєй периферії тєлєсной.

І з такими людьми хорошими, як сьогодні,

Можна пить до бєсконєчності.

Амінь.