Мамина калина

Ой, чого ж калина віти похилила Чи багато сонця, чи важка роса? Ой, чого ж так рано мати посивіла? А була у неї золота коса Ой, чого ж так рано мати посивіла? А була у неї золота коса Мамине безсоння, мамині тривоги Ростелила доля у незвану даль За ворота вийде, стане край дороги В коси заплітає сивини печаль За ворота вийде, стане край дороги В коси заплітає сивини печаль Стеляться тумани долами-лугами Стеляться тумани на глибокі сни Ой, дорога дальня, повертай до мами Буде в її косах менше сивини Ой, дорога дальня, повертай до мами Буде в її косах менше сивини