Янголи

Я сорок років кружляв по цій пустелі То відчинялися, то зачинялись двері То руйнував, то знову будував мости Аж поки з мороку не намалювалась ти Тобі це вдалося. І як ти встигаєш? Переорати разом усе, що я маю Те що зберігаю, тримаючи в собі У ляді, де ніколи і нікого взагалі Таких, як ти палили ще триста років тому Я не наполягаю, ти ж ніби не при чому Але, куди би ми не ішли, з тобою було слизько Ти ніби янгол, хоча літаєш низько Я шукаю, я тебе шукаю Ввечері знайду, а вночі злякаю Ти забронювала столик у моїм житті Замовила все, випила все, лишила у смітті У твоїм покритті не знайти сигналу Я розрахувався, але цього замало Донедавна я любив цей світ Донедавна я прокидався рано Посміхався і обійми не боявся розкривати Тепер я світ новий почну із тебе будувати З усіма проблемами, що довелось долати Вважав за необхідне я просто переспати Ти теж проблема. І ось дилема Як ми прокинемося – разом чи окремо? Я шукаю, я тебе шукаю Ввечері знайду, а вночі злякаю Де поділись янголи, де вони, де вони? Хором у неба запитали демони Де ваші янголи, де вони, де вони? Вночі у неба запитали демони