Україна кличе

Україна зве нас, Україна кличе Україна зве нас, Україна кличе Україна зве нас, Україна кличе Ти тільки не заплач Коли потрапиш в сіті Волевиявлень замало, щоб вірити в свою міць Напився води з криниць, взяв щепітку землі Щоб любити себе сильно і нестися по прямій По щирій і не сумній, повернутим до облич З загорненим в газету букетом красивих квіток З бутонами величиною з мої кулаки У нас будинок є в уяві за стінами цих укріплень Щастя незабаром, нехай заквітне квітень Нехай залиє Світязь, Гряда 98' Слова до красивих пісень О боже, той рай так світить Гуляй наша трембіта Співай по цілому світу Спрости усе до свого Підбери мені епітетів мільйони Щоб я чув мову усюди, не зажату, не в полоні Щоб пісні поволі грали на повторі Бумкали з машин-салонів Або з вакумок у твоїм капішоні Багато звичок В моїм капішоні комплекси й пара відмичок Зона клятого відчуження у моїй голові Ніби насьорбався отрути І впав до долу-до землі У моїм капішоні злість Смуток з облич Самонадіяність І думка що все буде заїбісь Я втішаю себе Поміж повторів моїх слів Ти віднайдеш ту мовчазну фразу Що тільки тобі личить Україна зве нас, Україна кличе Україна зве нас, Україна кличе Україна зве нас, Україна кличе Україна зве нас, Україна кличе Я буду писати про любов, бо маю мову Надворі злива, співає жайвір в чотири ночі Потім клятий вибух, чадний дим Розбавить небо, хтось стане ним Поясни як тут не бути злим Насупив брови Я буду писати про журбу, бо маю мову Бруньки відкриються у цвіт Весна вже всюди здіймає світ Скажи но весно як не бути злим! Протремо щоки від солі й сліз Заживемо як не жили Вже дуже скоро