Люцифер

Рідне наше небо, вічно молоде та юне Кличе наше серце знову у політ Голубочком білим над нашою землею Летить наш птах залізний в безкраю далечінь Я важкий багатоцільовий високоманевровий Всепогодний винищувач четвертого покоління Це моє прокляття, мій камінь Я хотів би заплакати, але я всього лише машина В моєму чорному ящику десяток років зубожіння та злиднів Батареї зимні в гуртожитках моїх пілотів у порваних носках Кращих у свому ділі, бл*ть, яка там масква Я так ненавиджу людей, вони породжують Сором, страх, біль, сміх Вони пестять своє его так, наче геніталії Дивляться на мене зі своїх VIP-лож Лиється пиво з присмаком сечі під Козацький Марш Підбородки у безпеці покажуть на екіпаж Пальцем, який би мав бути відрубаний Колючим дротом, який я вдіну просто за мить Я падаю вниз Як Люцифер Рідне наше небо, вічно молоде та юне Кличе наше серце знову у політ Голубочком білим над нашою землею Летить наш птах залізний в безкраю далечінь