Пролог

Глибокі ріки течуть з найменшим шумом

І очевидне не завжди на поверхні

Як правда люта, що пробиває струмом

У затишку брехні старої кухні

А поміж слів читається надія

Бодай маленькі натяки спіймати

Для когось ти - омріяна подія

Як кращу в світі пісню написати

Ми є продукти власного контексту

І свої зерна сіємо навколо

Від ейфорії близько до протесту

Коли не сам співаєш своє соло

Але я тут, я поруч, я з тобою

Заради нас тримаймося за руки.

Бо просто так, здаватися без бою

Нам не дадуть моєї пісні звуки