Білі вогні

Мовою снів ти мені, нарешті, все розповів

Але все вже прийшло, що було те було

Вже не повернеш

Ти зрозумів, що минуле зберегти не зумів

І у світлі вогнів заблукати хотів

В океані слів

Приспів:

Десь на землі білі вогні

Падають тіні десь на стіні

Але чомусь білі вогні

Світять та лиш мені

Білі вогні, ночі і дні

Крила мої слова і пісні

Тихо звучать, ніжно звучать

Десь в нічній далині

Тінь галерей, що майнула від дверей до дверей

Аж за обрій, мов птах, на нестримних вітрах

Тихо відлетить

В сотнях картин я знайду тобі портрет свій один

Подарую тобі твір загублених днів

В океані слів

Приспів (2)