Фронтир

Я хотів би, щоб завтра не наставало ніколи,

Стискати в обіймах сьогодні,

Тримати його за горло

І не бачити, як на підвіконні

Твоя чашка холоне самотньо.

Ми зустрінемось з тобою літом,

Але кожен день для нас три осені

Тягнеться довше віку і продовжується знов і знов.

І земля мокра від сліз, червона від крові...