Сліпак

Ой завиє вітер

Там де сонце місяць і блакить

Ой закричить ворон знов дружина козака не спить

Куплет :

Коли воїн зустріне смерть і порине в блакить

Його дух розірветься дощем

Коли промінь пронизує хмари і лють пропаде

Він не скорений ще

Між живих і між мертвих метається славний боєць

Він не може полишити бій

Та коли його торкнеться Одіна перст

Перетвориться в тінь

Чи ще живий

І всеж болить

Її зустрів дух його мертвий

Але живий

І не болить

Її зустрів дух

У країні чужинців він марив про рідні краї

Батьківщина дала йому смерть

Серед тих іноземців наш воїн був королем

А у нас лиш мечем

Свистом куль зустріла воїна рідна земля

Не схотів розвернутись піти

Наче квітка розтоптана він до землі припаде

Його дух відлетить

Знов заходить сонце

Поглинає темрява блакить

Скільки до схід сонця?

І дружина козака не спить...

Завжди живий

Але болить

Нас не зустрів дух його