Антракт (feat. OTOY)

Мені не тісно в моїх чотирьох стінах

Моє серце повішане на цвях, почуття в руїнах

І я з радістю проходжу яму шо інші назвали б крах

Давлю в собі свій страх, бо сенс життя емоція нетлінна

В мене кисла міна і насупив сильно низько брови

Мені шкода що зробив я боляче хоч навіть і без крові

Залишаю тіло на одинці щоб пройшло само цей шлях любові

Я, люблю почувати себе ніби птах

Як дали б подивитися на горизонт

Я точно би туди злітав

В мене є мета і на шляху до неї я залишусь сам

Лиш не питай

Чому так весело веду себе я наодинці

Чого сховав я у своїй пандори скринці

Чого мовчу коли вітаєшся зі мною на зупинці

Чого розвішав злісні тексти біля ліжка прям на бильцях

Викину з вікна почуття добра

Шоби не хитался від щастя голова

Телефон в антракт, я піду подумати

Сяду на дивані і стіни поближче зсуну всі