Твоя посмішка тепер лише бісячий спогад що дратує душу
Пробачати з шилом у серці я може й не вмію та начебто мушу
Гнів як вода що стікає по кам'янистому дну
Навряд колись побачу океан в калюжах і потону
Біль мине загояться всі рани
Злість з відразою весь твій для мене спадок
В якийсь день я згадаю про тебе
В якийсь-ні
Твої очі твій милий смішок
Все про що я міг думати
Але не переймайся,бо це все зміниться
Тими награними,начебто сердечними вибаченнями та картинкою
Як вже його рука придушує твою ніжну шию
Колись наче як в нашому ліжку
Я нарешті зможу тебе ненавидіти
Біль мине загояться всі рани
Злість з відразою весь твій для мене спадок
Не завжди пожнеш саме те що посіяв
В сухому залишку сльози-просто сіль
Настане момент коли кинуть прям всі
Ось тобі життя блять у всій його красі
