Ялта

Я не знаю коли краще нам тeбе зустрічати

Взимку коли місто порожніє

Віддається дітям, вітру, снігу, знахабнілим чайкам

Влітку, коли люди ніби кров'ю набряклі гранати,

Коли їхати за тобою скажи коли тебe вже можна забирати

Все про тебе, і пісок на шкірі, й білі кораблі на небокраї

Запах риби, магнолій, дитинства,

Заберу тебе чуєш, вже тебе забираю

Ти не їх, ти є, ти моя, ти наша, отак, лезом оккама

Приїду і вчеплюся у тебе міцно, Ялта

Липкими від соку персиків руками,

Ясно?

Тебе не кину сторона прекрасна

Ти сад загублений всередині якого я блукаю

Всі мої кохані пахнуть морем і яблуками

Замість серця вже роками кісточка, червоний камінь,

І з неба сиплеться земля з могил рідні, роками

Руданський чуєш, Степане, цей вітер віє з України,

Винесе чужинців з цього краю,

Винесе, як із Ай Петрі вітер бора,

Це трапиться я обіцяю, це відбудеться скоро

Я не живу без тебе і не помираю

Єдиний спосіб як позбутись цього болю

Це повернути Крим і я прийду, летітиму, повзтиму за тобою

Я молодий солдат і знаю всі слова любові, ясно?

Тебе не кину сторона прекрасна

Кожен ранок видається по Халтуріну підйомом

Час вже нікого не лікує, нас лікують дії, ми повернемось додому

Може сядемо в тролейбус, не братимемо таксі

Проїдемо всюди де були люди-ломикамені, люди-сіль,

Люди-кров люди стійкі кипариси

Емір Усейн Куку, Нирко, Турпетко, Грідин, Китайська Лариса

Чую голоси звідусіль, і в скель усіх їх знайомі риси

Раю мій наземний, обіцяю, будем разом

Ми заміновані зсередини цілунками бабусь в Поляні Казок

І фрукти є солодкі в світі, але всі вони не ці

Вночі я чую водоспад і вибиту чорнилом чайку на руці

Ми набережну знов наповнимо жовтоблакитною юрбою

Я вже прямую за тобою

Візьму тебе, коли б це не було, це буде вчасно

Тебе не кину, Ялто, сторона прекрасна

Тебе не кину сторона прекрасна