Дежавю

Задуши мене тілом, розірви на шматки Розмалюй наші стіни в червоні кольори Проникай скрізь пальці, іржаві голки Я малюю світанок своєю кров'ю Моє тіло доїдають холодні щури Але біль не відчуваю, хоча і живий Забиваю цвяхи в зуби, чую скрегіт в темряві Я зникаю помаленьку, як дерева у вогні Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю" Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю" Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю" Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю" Що скажеш на цей маніфест? Мій бог помер та не воскрес І я з хрестом його ходжу, кінцем торкаюсь до небес Мій Лютер Кінг, прикутий цвяхами в підвалі до труби Даю тобі свій молоток. Забий останній та піди Сьогодні спека допоможе відчувати запах пекла Серед нього я палаю, але дихати так легко Рідний постріл в скроню зачекався вже не перший рік Самогубство — дуже легко — це як знати алфавіт Мої очі не відкрити, не побачити зіниці Я кажу останнє слово та лишаюсь на полиці Ми вигадували справи, вигадували мрії Та кінець всього один: стояти в урні на каміні Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю" Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"