Манія

Знов тане день,

Наче лід на дні бокалу.

Тільки мені

Простору без неї мало.

По лезу, як по краю,

За нею йду та знаю.

Я не люблю,

Все це тільки манія.

Манія слів і іще трохи магії.

Її покличе знов

Аромат Армані.

Але це не любов,

Все це тільки манія.

Тінь від вогню,

Біль терпіти вже незмога.

Та не мене…

Кличе знов її дорога.

Навіщо йду до краю,

Якщо вже точно знаю.