Поет

Поетом бути – Бути голим Холодним, ситим від нудьги В поета добрі дні – це горе Поету щастя не знайти Він не рішучий Він гнучкий Та в той же час він принциповий З струмка вирощує річки Які впадатимуть у море Чутки по стінам поповзли Багатоповерхівки. Злидні Перетерли всі кістки і поза очі я віднині Нероба, п'янь і уклоніст Вічно ображена дитина Що сублімує свою злість В малюнки вікон запотілих Вічно непроханий він гість Він нерішучий Він гнучкий Та в той же час він принциповий З струмка вирощує річки Які впадатимуть у море Гей, капітан Тримай штурвал! Накривають хвилі Аж до неба! Накривають хвилі Аж до неба! Чутки по стінам поповзли Багатоповерхівки. Злидні Перетерли всі кістки і поза очі я віднині Нероба, п'янь і уклоніст За мною лиш в'язниця плаче Хай побудую сотню міст Та все одно лишусь ледащо Ой, яка несправедливість Я втираю за культуру А вони мені про вразливість Економічної системи Всілякі хейтспічшшш і тучшшш А я лиш спадщину лишаю Для вас і ваших діток сучих Чутки по стінам поповзли Багатоповерхівки. Злидні Перетерли всі кістки і поза очі я віднині Нероба, п'янь і уклоніст За мною лиш в'язниця плаче Хай побудую сотню міст Та все одно лишусь ледащо Гей, капітан Тримай штурвал