Верни до мене, пам'яте моя

Верни до мене, пам'яте моя, Нехай на серце ляже ваготою Моя земля з рахманною журбою, Хай сходить співом серце солов'я. В гаю нічному, пам'яте, верни Із чабрецю, із літа жаротою, Хай яблука осіннього достою В мої червонобокі виснуть сни. Нехай Дніпра уроча течія, Немов у сні у маячні струмує, І я гукну, і край мене почує: Верни до мене, пам'яте моя!. Слова: Василь Стус