Твої Очі

Минає день і з ним любов моя

Сутінки на дворі сідають

Не знаю що зі мною сталося

Тебе я більше не кохаю

У тебе сльози на очах блищать

Не треба! Не треба!

Кохання не прийшло до нас

Поринуло як птаха в небо

В небо

Твої очі, уста твої,

Твоє волосся

Запамʼятаю я на все життя

Пробач, що скрутно довелося

Твої очі, уста твої,

Твоє волосся

Я памʼятатиму усе життя.

Усе своє життя…

Воно лелекою у височінь

Летить на білосніжних крилах.

Тубу цілую я і знов шепчу

Розраду дать уже не в силах

Кохання не прийшло до нас,

Воно було таким жаданим,

Та тільки доля посміхнулася-

Торкнулась подихом крижаним.