Конфіскат

Високе сонце на пропаленому тлі.

В торгових портах помирають кораблі.

Порожня цитадель, загиблий комендант.

Час під шкірою болить, як імплантант.

Тривала оборона неприступних рубежів.

Ніхто не пам’ятає кликухи сторожів.

Ніхто не пам’ятає, чому все почалося.

Довга пам’ять горілого колосся.

Час залишає мені свій конфіскат.

Око за око, залишає напрокат.

Залишає попіл, залишає пітьму.

Залишає все, що непотрібно йому.

Брудна робота рятувальних бригад.

На складах палає непотрібний конфіскат.

Час починається столітньою війною.

Що це за зомбі?

Відчини – це за мною.

Дихай зі мною нашим киснем гірким.

Ми будемо з тобою залишатися ніким.

Нам разом залишатись на засніженій межі.

Нам довго ще триматися за наші рубежі.

Битися за зброю вже полеглих бійців.

Битися за кожного з похованих мерців.

Згублені прибульці, гегемони і косміти.

Битися за право до останнього любити.

Час залишає мені свій конфіскат.

Око за око, залишає напрокат.

Залишає попіл, залишає пітьму.

Залишає все, що непотрібно йому.

Брудна робота рятувальних бригад.

На складах палає непотрібний конфіскат.

Час починається столітньою війною.

Що це за зомбі?

Відчини – це за мною.

Час залишає мені свій конфіскат.

Око за око, залишає напрокат.

Залишає попіл, залишає пітьму.

Залишає все, що непотрібно йому.

Брудна робота рятувальних бригад.

На складах палає непотрібний конфіскат.

Час починається столітньою війною.

Що це за зомбі?

Відчини – це за мною.