Не сумуйте чорноброві

Не сумуйте чорноброві ця журба мине

Ти обіймеш її а вона тебе

Повний човен думок течія несе

Коли ви знову побачитесь вже

Сидить хлопець на балконі на столі кальян забитий

А йому не тягнеться бо він в душі розбитий

Через лютий цей відлетіла його пташка

Через сум він розуміє без неї так тяжко

Зараз би почути що зранку не помив тарілку

Зараз би приніс після роботи полуничну мілку

Зараз би із нею поділити коври половину

Зараз би разом розмалював по номерам картину

Потерпи ще трохи залишилось друже

Скоро як колись замовите суші

І вам зайде тупий серіал до пізньою ночі

Скоро ти заглянеш в її ясні

Не сумуйте чорноброві ця журба мине

Ти обіймеш її а вона тебе

Повний човен думок течія несе

Коли ви знову побачитесь вже