Кульбаби

Ми знову все на потім, на потім, на потім, потім

І поруч пройшов потяг, а в ньому не ми

Сховати пустоту не допоможе нам одяг

А може, ми забули, як то — бути людьми, тож

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би тобі

Тікаєм від буденності, кожен в свої берлоги

А почуття провини ми топимо у вині

І де наші відверті, щирі діалоги

Що нагадають нам, як то — бути людьми?

А я біля себе

Посаджу тебе

Дивитимемось в небо

Поки не впаде

А ти давай

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби

Цілого життя нам мало, було би два — віддала би тобі