Пірат

Навіть наука не зна про ті моря

Сжожі на тисячолітній льодовик і вміст жовчного міхура

Десь посеред ніде, де компас божевільне чортеня

А сонце синє і світить зі дна

Вірні щури судна підспівують сиренам їх химерний госпел

Туман прозорий коли крізь нього дивляться сліпі очі

Ніхто не згадає скільки років тому тут переставав йти дощ

Ліпше втопитися на суші у киплячій ложці чи дні бочки

Матроси крутять папіроси із сторінок некрономікону

Не потушить шторм настільки жирний джоінт ніколи

Для них ці води ванна з пелюстками рози вентрорум

В корабля не було дому най він і відпливає тільки далі від нього