Зеленоока відьма

Ти, наче зеленоока відьма

А я мале хлопча, що ненароком завітав

В дрімучий ліс

До тебе в ліс, в твої чарівні пути

Та шрами на душі

Тріщать по швам

Та не дають забути

Ту злість яку вже не спокути

Мале дівча блукало по між люду

По між повалених деревцят

Їй так хотілось щирості без суму

Та кожен хто підходив забирав життя

Руде волосся, щирі очі

Весняна усмішка, тепло

Для когось відьма

А для когось всесвіт, що подолає пустоту