Не кохана я

День за днем пливуть роки, я ж завжди одна.

Всі щасливі подружки, і лиш я сумна.

Бо без тебе, бо сама, бо не любиш ти.

Тільки смуток обійма в нетрях самоти.

Не кохана я, не кохана я!

Ну чому бідолашна я?

Наче ніжная, наче гарная

Я, та не твоя?

Сльюзи котяться, серце крається...

Чом же так доля грається?

Не кохана я, не кохана твоя.

Що надворі - все одно, літо чи весна.

Світить місяць у вікно. Знову ніч без сна.

Я кохаю, а ти ні, на біду, на жаль.

Ну за що, скажіть мені, ось така печаль?